У прикордонних регіонах України діти щодня живуть у реальності повітряних тривог, вибухів і постійної тривоги за близьких. Для багатьох із них це стає сильним психологічним навантаженням, із яким складно впоратися без підтримки фахівців.

Саме тому у межах проєкту «Від вразливості до сили: Комплексна ініціатива захисту» діти та їхні родини отримують безкоштовну психологічну допомогу. Проєкт реалізує благодійна організація «100% Життя» у партнерстві з громадською організацією «Українська посмішка» за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).
Психологічна підтримка спрямована насамперед на дітей із високим рівнем дистресу*, які проживають у громадах Сумської та Харківської областей, що регулярно зазнають обстрілів.
* Дистрес — це негативна, руйнівна форма стресу, що виникає через тривалий або надмірний тиск, коли можливості адаптації організму вичерпані. Дистрес виснажує психіку, викликає соматичні хвороби, тривогу, агресію та дезорганізацію поведінки.
Першим етапом у роботі проєкту стала оцінка психічного стану дітей. Для цього використовується цифрова платформа eKidz, яка дозволяє проводити скринінг емоційного благополуччя дітей.
Підготовка до запуску даної активності розпочалася у червні 2025 року. До роботи долучилися фахівці, які працюють із дітьми у громадах: психологи, учителі, соціальні педагоги, працівники інклюзивно-ресурсних центрів, реабілітаційних центрів, центрів соціальних служб та дитячі лікарі.
У межах проєкту вони виступають менторами, які проводять скринінг і допомагають виявляти дітей, що потребують психологічної підтримки.
Загалом у проєкті залучено 132 ментори, які пройшли навчання та отримали доступ до цифрової системи.
За перші три місяці даної активності у кінці 2025 року оцінку психічного здоров’я за допомогою скринінгу MHPSS* на платформі eKidz пройшли 9 448 дітей (3 371 дитина — у Сумській області, 6 077 дітей — у Харківській області).
Результати показали, що:
* MHPSS (Mental Health and Psychosocial Support) — це психологічна та психосоціальна підтримка, спрямована на покращення психічного здоров’я та добробуту людей, особливо постраждалих від криз, воєн чи катастроф.
Для кожної дитини система формує індивідуальний звіт, який містить оцінку емоційного стану та рекомендації для батьків. Ці звіти ментори передають родинам.
Якщо у дитини виявляють високий або помірний рівень дистресу, батькам пропонують звернутися по консультацію до психологів проєкту.

Як проходить психологічна підтримка
Після отримання згоди батьків для кожної дитини відкривається індивідуальний кейс, і психологи організовують консультації у зручному для родини форматі. Найчастіше вони відбуваються онлайн через зручний месенджер для сімей.
У межах проєкту працює команда психотерапевтів і психологів, а також забезпечується координація з системою охорони здоров’я у співпраці з НДСЛ «ОХМАТДИТ». Для дітей, у яких за результатами скринінгу виявлено ознаки дистресу або ПТСР*, передбачена програма спеціалізованої допомоги: запроваджено онлайн-систему запису на консультації, родини отримують інформацію про доступні послуги з психічного здоров’я на місцях, а супровід здійснюється через кейс-менеджмент.
* Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що виникає як реакція на надпотужні травматичні події (війна, насильство, катастрофи). Основні симптоми включають флешбеки, кошмари, уникнення нагадувань, підвищену тривожність та емоційну оніміння.
Проєктом заплановано надати консультації для 500 дітей, з яких щонайменше близько половини зможуть пройти курс із п’яти терапевтичних сесій.
За потреби до роботи залучаються психіатри. Відбір і направлення дітей відбувається через регіональних координаторів MHPSS та місцевих психологів громад на основі результатів скринінгу.
Родини отримують:
З якими труднощами звертаються діти
За словами психологині проєкту, запити дітей дуже різні, але більшість із них пов’язані зі стресом, страхами та тривожністю.
Серед найпоширеніших проблем:
Часто діти починають спати разом із батьками через страх або бояться залишатися самі.
Психологи працюють із дошкільнятами, молодшими школярами та підлітками.

Як проходять консультації
Методи роботи залежать від віку дитини.
Для молодших дітей використовують:
З підлітками частіше застосовують елементи когнітивно-поведінкової терапії, вправи на усвідомлення емоцій та техніки стабілізації.
«Наше головне завдання — стабілізувати дитину, дати їй підтримку і навчити простим інструментам, які допомагають справлятися зі страхом або сильним хвилюванням», — пояснює психологиня проєкту.
Історії дітей
Іноді діти звертаються по допомогу після дуже травматичних подій.
Наприклад, один із випадків — восьмирічна дитина з Харківщини, яка пережила сильний стрес після того, як у її квартиру під час атаки влучив уламок дрона.
Під час однієї з онлайн-консультацій у квартирі ще були забиті вікна після вибуху. Психологиня працювала з дитиною над подоланням страхів та використовувала релаксаційні вправи.
Після кількох сесій стан дитини покращився.
Але через деякий час поруч із їхнім будинком знову впав дрон, і мама повторно звернулася по допомогу.
Підлітки і приховані труднощі
Робота з підлітками може бути ще складнішою.
Іноді вони переживають:
Бувають випадки, коли зовні успішна дитина — добре навчається, займається спортом і музикою — насправді переживає сильну внутрішню кризу через відсутність підтримки.
Підтримка важлива і для батьків
Окрім індивідуальних консультацій для дітей, у межах проєкту також проводяться сесії позитивного батьківства.
На них батьки отримують практичні знання про те, як підтримувати дитину у складних умовах війни, реагувати на прояви стресу та допомагати дітям відновлювати емоційну рівновагу.
Діти з виявленими ознаками дистресу також можуть брати участь у програмі розвитку психічного благополуччя та стійкості для учнів.
Чому такі проєкти важливі
У прифронтових громадах доступ до психологічної допомоги часто обмежений.
Саме тому такі ініціативи допомагають дітям і родинам отримати підтримку, а також навчитися простим технікам самодопомоги.
«Ми даємо дітям інструменти, які допомагають їм заспокоїтися. Вони розуміють, що можуть щось зробити зі своїм станом, який заважає їм жити», — говорить психологиня.
Такі інструменти допомагають дітям відновлювати відчуття безпеки та поступово повертатися до звичного життя навіть у складних умовах війни.