На World Health Summit 2026 було представлено результати роботи The Lancet Commission on 21st Century Global Threats to Health. Експерти комісії проаналізували 17 катастрофічних загроз, які можуть найбільше вплинути на здоров’я людства до кінця XXI століття. Серед них: пандемії, антимікробна резистентність, кліматичні зміни, зростання нерівності, бідність, скорочення міжнародної допомоги на охорону здоров’я, конфлікти та інші виклики. Для України та спільноти, яка працює у сфері ВІЛ, результати цієї доповіді є особливо важливими. Вони демонструють, що успіхи в боротьбі з епідемією ВІЛ залежать не лише від доступу до лікування, а й від глобальних політичних та економічних рішень.

ВІЛ неможливо подолати без інвестицій у здоров’я

Однією із загроз, визначених Комісією, є можливий колапс міжнародної допомоги на охорону здоров’я (Development Assistance for Health, DAH). Дослідники попереджають, що скорочення міжнародного фінансування може мати серйозні наслідки для країн, які залежать від підтримки донорів у боротьбі з ВІЛ, туберкульозом та іншими інфекційними захворюваннями. Для України це особливо актуально. Протягом багатьох років міжнародні партнери, зокрема Глобальний фонд, PEPFAR та інші донори, допомагали розширювати доступ до тестування, профілактики та антиретровірусної терапії. Саме завдяки такій підтримці вдалося врятувати тисячі життів та наблизитися до контролю над епідемією ВІЛ.

Сьогодні, коли увага багатьох країн переключається на внутрішні виклики та безпекові питання, зростає ризик скорочення міжнародних інвестицій у глобальне здоров’я. Висновок Комісії є однозначним: відмова від таких інвестицій матиме довгострокові наслідки для здоров’я мільйонів людей.

Бідність залишається рушійною силою епідемій

Одним із ключових висновків доповіді стало те, що кількість людей, які живуть у крайній бідності, більше не скорочується такими темпами, як у попередні десятиліття. Особливо гостро ця проблема стосується найбідніших регіонів світу. Для сфери ВІЛ цей висновок має безпосереднє значення. Бідність залишається одним із найважливіших соціальних факторів, що впливають на ризик інфікування, своєчасне звернення по медичну допомогу та прихильність до лікування.

Україна сьогодні також стикається з наслідками війни, вимушеного переміщення населення, економічної нестабільності та втрати джерел доходу багатьма родинами. У таких умовах підтримка людей, які живуть з ВІЛ, потребує комплексного підходу, який включає не лише медичні послуги, але й соціальний захист, доступ до житла, працевлаштування та психологічну підтримку.

Пандемії залишаються серйозною загрозою

Комісія визначила пандемії серед найбільших ризиків для здоров’я людства у XXI столітті. COVID-19 продемонстрував, як швидко інфекційне захворювання може вплинути на роботу систем охорони здоров’я, доступ до послуг та життєво необхідного лікування. Для людей, які живуть з ВІЛ, безперервність лікування є критично важливою. Український досвід останніх років показав, що навіть під час війни та криз можливо забезпечувати доступ до антиретровірусної терапії завдяки співпраці державних установ, громадських організацій та міжнародних партнерів.

Антимікробна резистентність загрожує досягненням у сфері ВІЛ і ТБ

Окрему увагу Комісія приділяє антимікробній резистентності (AMR). За оцінками експертів, вона може призвести до втрати мільярдів років здорового життя до кінця століття. Для України ця проблема має подвійне значення. З одного боку, вона безпосередньо пов’язана з поширенням лікарсько-стійкого туберкульозу. З іншого боку, люди, які живуть з ВІЛ, можуть бути більш вразливими до інфекційних захворювань та їхніх ускладнень.

Саме тому розвиток сучасної діагностики, доступ до нових препаратів, інвестиції в науку та посилення програм контролю інфекцій залишаються стратегічно важливими напрямами для всієї системи громадського здоров’я.

Нерівність та освіта безпосередньо впливають на здоров’я

Доповідь також демонструє, що нерівність доходів та низький рівень освіти продовжують суттєво впливати на здоров’я населення. У контексті ВІЛ це означає необхідність продовжувати роботу над подоланням стигми та дискримінації, розширенням доступу до інформації про профілактику, тестування й лікування, а також залученням спільнот до ухвалення рішень, які впливають на їхнє життя.

Саме громадські організації в багатьох країнах світу, включно з Україною, довели свою ефективність у роботі з найбільш вразливими групами населення. Цей досвід є важливим ресурсом для подолання майбутніх викликів.

Урок для України

Головний висновок The Lancet Commission полягає в тому, що майбутнє не є наперед визначеним. Більшість загроз, з якими людство може зіткнутися до 2100 року, можна суттєво пом’якшити завдяки своєчасним інвестиціям, міжнародній співпраці та орієнтованій на людей політиці. Для України це означає необхідність зберігати пріоритетність програм з ВІЛ, туберкульозу та громадського здоров’я навіть в умовах війни. Підтримка міжнародних партнерів, стійкість системи охоронcи здоров’я, боротьба з нерівністю та залучення спільнот залишаються ключовими умовами для досягнення мети, яку поділяють і держава, і громадянське суспільство: життя без нових випадків ВІЛ, без дискримінації та без втрат через захворювання, яких можна уникнути.

Читати звіт повністю: https://www.thelancet.com/commissions-do/global-threats-to-health