Крокуємо пліч-о-пліч, викорінюючи стигму та дискримінацію
28 лютого 2025 року в Києві відбула зустріч національних партнерів, присвячена участі України у Глобальному партнерстві з подолання всіх форм стигми і дискримінації, пов’язаних з ВІЛ. Гасло зустрічі — «2025: Пліч-о-пліч в протидії дискримінації!».
Неурядові організації та держава підтвердили сьогодні пакт солідарності на шляху подолання в Україні стигми й дискримінації. Наші спільні інтереси — це права людини і піклування про громадське здоров’я.
У ці дні Україна та світ здригаються в геополітичних баталіях. Але на всіх ланках ми маємо розуміння, що боремося за принципи та цінності. З числа основоположних для України цінностей ось ці три, заради яких ми зустрічаємося в ці дні: права та свободи людини, громадське здоров’я, повага до розмаїття.
«Викорінення стигми та дискримінації лежить в основі зусиль держави на треку громадського здоров’я. Ми як держава ще 2020 року в особі Міністерства охорони здоров’я заявили про готовність приєднатися до Глобального партнерства з викорінення всіх форм стигми та дискримінації, пов’язаних з ВІЛ, і заявили, що ставимо акцент на чотирьох сферах — охороні здоров’я, сімейному середовищі та громадах, надзвичайних і гуманітарних обставинах, сфері доступу до правосуддя. Наприкінці 2024 року ЮНЕЙДС надіслала Україні підтвердження, що наша країна остаточно набула статусу учасниці Глобального партнерства», — каже головний санітарний лікар, заступник міністра охорони України пан Ігор Кузін, який звернувся до учасниць та учасників зустрічі з вітальним словом.
«Ми маємо ключове усвідомлення на глобальному рівні: стигма та дискримінація — перепони на шляху остаточного подолання епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Результативна відповідь на поширення ВІЛ має базуватися на забезпеченні рівності», — таким є меседж пані Габріели Іонашку, голови Представництва Об’єднаної програми Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ/СНІД (ЮНЕЙДС) в Україні.
«Спільноти краще розуміють, ніж будь-хто, що́ таке стигма, що́ таке дискримінація, — каже Валерія Рачинська, директорка з питань прав людини, ґендеру та розвитку спільнот благодійної організації “100 відсотків життя”. — Адже наші спільноти стоять не по ту, а по цю сторону стигми, тобто ледь не щоденно переживають цей сумний, часто травматичний досвід особисто на собі та своїх ближніх. Тому ще в 2017 році ми спільно з багатьма міжнародними партнерами — урядовими та неурядовими — підняли прапор боротьби за усунення стигми й дискримінації з нашого життя».
Сьогодні треба вкотре перерахувати вголос ті соціальні групи, щодо яких узяти курс на подолання стигми в дискримінації на треку Глобального партнерства: це (1) люди, які живуть із ВІЛ, зокрема (1а) жінки та (1б) підлітки; (2) люди, які вживають наркотичні засоби або психоактивні речовини, зокрема (2б) жінки; (3) чоловіки, які мають сексуальні стосунки з чоловіками (ЧСЧ, тобто насамперед геї, бісексуали); (4) люди, які надають секс-послуги; (5) люди, які тримаються в установах виконання покарань та попереднього ув’язнення, та люди, нещодавно звільнені з установ виконання покарань; (6) трансґендерні люди.
«До цього часу на треку Глобального партнерства зроблено чимало. Україні є чим похвалитися: ми навчилися вимірювати індекс стигми щодо різних соціальних груп, і ці дані лягають в основу нашої адвокації. Ми доволі успішно, хоч і не без скрипу, просуваємо правозахисні ініціативи на законодавчому рівні. Вже сьогодні на розгляді парламенту законодавча ініціатива з декриміналізації зараження ВІЛ, що повністю відповідає філософії Глобального партнерства. Ми лагідно витравлюємо з ужитку стигматизуючу лексику, а головне — ми завжди видимі: як спільноти — перед державою та суспільством; як держава — на міжнародній арені; як неурядові організації — на шахівниці прийняття рішень», — коментує впровадження в Україні Глобального партнерства представниця БО «100 відсотків життя» Валерія Рачинська.
«Сьогодні ми напрацювали до відома глобальних партнерів відповіді на основоположний методичний документ Глобального партнерства — так званий чек-лист, який покликаний показати у міжнародному вимірі, наскільки в нашій країні розбудована система імплементації Глобального партнерства. Ми погоджуємо сьогодні з вами ключові відповіді, щоби завтра про нашу роботу дізнався світ», — каже лідерка Об’єднання жінок України, яких торкнулась епідемія ВІЛ, «Позитивні жінки» пані Олена Стрижак, яка також є головою тематичної підгрупи з Глобального партнерства, утвореної під егідою Центру громадського здоров’я МОЗ України.
«Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) в Україні була, є і залишатиметься технічним партнером держави та громадянського суспільства у впровадженні Глобального партнерства. Ми раді, що за нашої ініціативи та за люб’язного сприяння секретаріату Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу сьогодні проходить зустріч національних партнерів у такій конструктивній та фізично теплій атмосфері», — каже пані Наталій Салабай, радник українського офісу ЮНЕЙДС з питань рівності і прав для всіх.
Із ґрунтовними доповідями на зустрічі національних партнерів виступили такі помітні особистості у сфері національної відповіді на поширення ВІЛ, як представниця дослідницького крила БО «100 відсотків життя» пані Тетяна Сосідко — із оглядом результатів і тенденцій останнього в часі вимірювання індексу стигми людей, які живуть із ВІЛ, проведеного наприкінці 2023 — на початку 2024 року; начальниця відділу наукових досліджень Центру громадського здоров’я МОЗ України пані Олена Нестерова — із попереднім оглядом становища зі стигмою й дискримінацією щодо ЧСЧ і трансґендерних людей за результатами останніх раундів біоповедінкових досліджень; представник спільноти засуджених та звільнених з місць позбавлення волі у складі Національної ради з протидії ТБ/ВІЛ, голова правління благодійної організації «ВІЛЬНА ЗОНА» пан Олексій Загребельний — із оглядом вивчення проблематики стигми й дискримінації щодо репрезентованої ним ключової групи; головний фахівець з управління проєктами та міжнародної співпраці Центру громадського здоров’я МОЗ України пан Сергій Миронюк — із оглядом національного механізму координації Глобального партнерства; національний консультант з моніторингу виконання зобов’язань України в рамках Глобального партнерства Святослав Шеремет — із доповіддю про шлях України до поки що недосяжного досягнення цільових індикаторів 10–10–10 відповідно до Глобальної стратегії з подолання СНІДу на 2021–2026 роки.
«Ось цільові “десятки” для країни та світу, — розповідає експерт Святослав Шеремет: по-перше, зі стигмою та дискримінацією має стикатися менше 10 % від числа людей, які живуть із ВІЛ, та людей із ключових груп; по-друге, з ґендерною нерівністю та насильством, зокрема ґендерно обумовленим, має стикатися менше 10 % від числа жінок і дівчат, людей, які живуть із ВІЛ, та людей із ключових груп населення; по-третє, менш ніж у 10 % країн має залишатися каральне законодавство і дискримінаційна політика або існувати перешкоди для доступу до правосуддя».
«Дальше впровадження в Україні цілей Глобального партнерства у 2025 році перебуватиме у фокусі уваги Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. Вже сьогодні заходи зі впровадження та моніторингу Глобального партнерства попередньо включені до плану Нацради на 2025 рік», — проінформувала присутніх представниця секретаріату Нацради пані Любоф Кравець.
Із промов, доповідей, презентацій, щедро представлених на зустрічі національних партнерів, унаочнюється подальший шлях: нам усім, державі, громадянському суспільству, ініціативним спільнотам, місцевим громадам, належить зробити ще багато кроків задля подолання в Україні всіх форм стигми та дискримінації у зв’язку з ВІЛ. Звичайно, це можливе лише за умови збереження Україною суверенітету, коли в нашій хаті пануватиме наша власна добра воля. Сьогоднішня зустріч — спосіб консолідувати зусилля, стати пліч-о-пліч у боротьбі за права людини та рівність заради громадського здоров’я та епідемічного благополуччя.
