Доклад делегації громадянської спільноти на 43-м засідані ЮНЕЙДС
Керівник регіонального відділу БО «100% життя» Валерія Рачинська яскраво представила Доповідь Делегації НУО «Люди в русі – ключ до подолання епідемії СНІДу» на 43-му засіданні Координаційної ради програми ЮНЕЙДС (КСП) в Женеві.
«Я – Валерія Рачинська, делегат від НПО по Європі. Мені дуже приємно представити цю важливу доповідь НУО від імені Делегації і всіх людей, що мігрують по всьому світу незалежно від їх раси, віку, статі, сексуальної орієнтації і релігії.
Я мігрант у другому поколінні. Моя мама міжнародний трудовий мігрант. Вона була вчителем, заступником директора школи, а в 2000 стала іммігрантом без документів в Італії. Вона була матір’ю-одиначкою і наша сім’я була настільки бідною, що іноді у нас навіть не було шматка хліба. Я просто мріяла про новий одяг або взуття і часто чула, як моя мама плакала ночами, тому що вона не знала, як нагодувати мене і дати мені освіту. Під час однієї зими, коли у нас була тільки одна пара теплих черевиків, ми повинні були прийняти жорстке рішення про те, одягну я їх в школу або мама – на роботу. Середня температура тієї зими на Україні була мінус 15 градусів. У неї був інший вибір? Так звісно. Ми могли стати бездомними або я могла б почати займатися секс-бізнесом, як це робили багато дівчат з бідних сімей в нашому місті.
Коли моя мама приїхала до Італії, вона жила в страху і провела перші три з половиною роки в статусі нелегального мігранта. Вона рідко виходила гуляти, побоюючись поліції. Цей страх не дозволяв отримати доступ до послуг або медичної допомоги, навіть коли вона була дуже хвора. Вона зазнала переслідувань з боку роботодавців без можливості поскаржитися. Вона зробила щось погане? Ні, зовсім ні. Вона прийняла краще рішення подбати про свою сім’ю, включаючи стару матір, хвору сестру і двох молодих учнів.
Завдяки стійкості моєї матері я отримала університетську освіту і знайшла хорошу роботу. Я пообіцяла собі, що моя сім’я і діти ніколи не побачать бідності, яку ми випробували як сім’я мігрантів, і не зіткнутися з проблемами з нею зв’язаними.
Несправедливо, коли деякі люди кажуть, що трудові мігранти просто переїжджають, щоб поліпшити своє життя або умови життя. Це рятівна міграція. Чи є причини трудової міграції менш важливими, ніж причини вимушених переселенців і біженців? Ні. Від голоду так само страшно померти, як і від кулі. Я і мої діти зіткнулися з війною, яку хтось дипломатично назвав «збройним конфліктом між Україною і Російською Федерацією». Спочатку ми поїхали з Луганської області і були вимушеними переселенцями в 2014 році. Знову моя сім’я і, на цей раз, мої діти залишилися без усього. Ми переїхали, офіційно зареєструвавшись як вимушені переселенці та, на мій подив, ми дуже швидко отримали доступ до всіх медичних послуг.
Виявилося, що, незважаючи на те, що ми бігли від війни і втратили все, ми були краще захищені законами, ніж мігранти без документів, включаючи доступ до охорони здоров’я та соціальних послуг.
Наш Доповідь НВО «Люди в русі – ключ до викорінення СНІДу» грунтується на Доповіді НПО за 2017 рік. В якому чітко показано, що мобільне населення набагато більше представлено серед тих людей, які живуть з ВІЛ, який не діагностовано, не отримують антиретровірусну терапію ( АРТ), не мають пригнічене вірусне навантаження (навіть в країнах, які досягли або перевищили Цілі 90-90-90). Висновки з Доповіді НПО 10-10-10 зіграли важливу роль у визначенні «переміщених осіб» в якості теми для Доповіді НПО 2018 року.
Для цілей цієї доповіді, а також через відсутність міжнародного консенсусу по ключових термінах, таким як «мобільне» або «мігруюче» населення, «люди в русі» або мобільність людей використовуються в якості всеосяжних термінів, які включають міжнародну міграцію, біженців, людей які зазнали внутрішнє або вимушене переміщення, людей, котрі переїжджали через наслідки зміни клімату або трудові мігранти. Це відображає визначення, розроблене Міжнародною організацією з міграції (МОМ), яке використовує терміни «міграція» і «мігрант» для позначення людей, які перетинають міжнародний кордон, а також переміщаються всередині держав незалежно від правового статусу, бажання, причини або тривалості перебування.
З цих причин Делегація вирішила використовувати визначення МОМ «мігрант», тому що для нас мігрантами і мобільним населенням є ті, хто залишився без уваги з точки зору 90-90-90, без доступу до послуг з профілактики та лікування. З іншими визначеннями, ці позбавлені права голосу групи населення залишаються без уваги; частина 10-10-10 будуть практично без допомоги, якщо ми не включимо їх питання до порядку денного.
Це більш широке визначення «мігрант» є набагато всеосяжним і всеохоплюючим, і забезпечує більш широку мережу підтримки 10-10-10.
Ми просимо вас приділяти більше уваги не визначеням, а новим тенденціям міграції, результатом цієї доповіді та тих рекомендаціям, які ми розробили, при вивченні кращих практик, проведенню інтерв’ю з зацікавленими сторонами, людьми, які представляють спільноти, а також і мігрантами.
Щоб краще справлятися з проблемами, з якими ми стикаємося в плані міграції та заходів з протидії ВІЛ, нам необхідно розуміти основні тенденції мобільності населення.
Тенденція 1: збільшення різноманітності і складності мобільності населення
Крім загальних причин для переїзду, таких як пошук професійних і економічних можливостей, або возз’єднання сім’ї, люди все частіше змушені переїжджати, щоб уникнути конфлікту або через зміни клімату, насильства, переслідувань, політичного гноблення, економічного колапсу, екологічного та антропогенного лиха, нестачи продовольства або голоду.
Недавні приклади включають людей, що рятуються від конфлікту на сході України або перетинають Середземне море до Європи. Спостерігається значний рух всередині регіону Південної Америки: Аргентина, Бразилія та Чилі привертають більшість таких мігруючих людей. Велика кількість людей залишають Венесуелу і переїжджають в сусідні країни, такі як Бразилія і Колумбія.
У 2017 році в результаті конфліктів і стихійних лих в 143 країнах і територіях спостерігається переміщення близько 30 мільйонів нових мігрантів.
У таких ситуаціях недостатньо можливостей для обговорення теми здоров’я. Що стосується теми ВІЛ, тобто люди, які переїжджають через свій ВІЛ статус чи туберкульоз, або сексуальну орієнтацію, для уникнення стигми та дискримінації.
Тенденція 2: «Фемінізація» міграції
В даний час в світі налічується близько 11 мільйонів мігрантів, які працюють в якості домашньої прислуги, і приблизно 73% з яких становлять жінки. Жінки також переїжджають з неекономічних причин, наприклад, в пошуках більшої особистої свободи і можливостей. Вони можуть бігти від образливого ставлення і / або насильства в сім’ї, намагаються уникнути культурних або патріархальних зобов’язань, що накладаються на заміжніх або незаміжніх жінок, одиноких матерів або вдів. Жінки, діти і люди похилого віку становлять близько 80% осіб, які шукають притулку, та біженців, що рятуються від переслідувань або насильства. Мобільність надає жінкам різні можливості і створює проблеми, на відміну від чоловіків, включаючи конкретні порушення прав людини, експлуатацію та ризики для здоров’я.
Мобільність населення не є нейтральною в гендерному відношенні.
Мігруючі жінки стикаються з унікальними випадками уразливості, ризиками жорстокого поводження і сексуального насильства, включаючи згвалтування.
Тенденція 3: нова парадигма охорони здоров’я – зв’язок розвитку і мігруючих людей
Мобільність населення відіграє помітнішу роль в Цілях в галузі сталого розвитку (ЦСР) і їх завдань. ЦСР не тільки визнає права і вразливість мігруючих людей, вони також визнають їх внесок в мобільність населення і соціальні переваги такого населення. Міграція людей стає позитивним засобом забезпечення сталого розвитку.
Тренд 4: нові підходи до розуміння мобільності
Відсутність загальних визначень мобільності створює проблему для розуміння і розгляду зв’язків між мобільністю та ризиком зараження ВІЛ. У звіті показані 14 різних категорій або модальностей мігруючих людей. Нове уявлення про переміщення населення і ризик ВІЛ повинно бути більш конкретним і включати кілька ключових напрямків: хто переїжджає, як вони переїжджають, чому вони це роблять, а також звідки і куди вони рухаються.
Тренд 5: виклики глобалізації
Глобалізація є ключовим фактором недавнього розширення географії переміщення населення. Однак по мірі того, як проблеми глобалізації зберігаються, міжнародна міграція також стикається зі зростаючою опозицією. Імміграція знову стає все більш негативною в світлі зростаючого числа людей, які вважають, що вона підриває національну самобутність, посилює конкуренцію серед громадян і збільшує тиск на існуючі державні ресурси і можливості. Дискусії навколо глобалізації ще не були ефективними при виробленні політик, які включають і підтримують мігрантів. Важливо вирішувати проблеми мігруючих людей, які не є громадянами, які стосуються їх здоров’я та вразливості до ВІЛ.
Ось карта, яка показує мільйони і мільйони людей, які перебувають в русі в глобальному масштабі, більшість з яких не мають доступу до програм тестування на ВІЛ, профілактики, лікування, догляду та юридичної допомоги. У цьому контексті широко поширені стигма і дискримінація.
Інша цікава інформація показує, що навіть в XXI столітті дев’ять країн не дозволяють в’їжджати людям з ВІЛ, а в 51 країні і територіях вводяться деякі обмеження на в’їзд, тривалість перебування і проживання людей, що живуть з ВІЛ.
Під час підготовки Доповіді було виявлено ряд прогалин, які впливають на доступ мігрантів до лікування, діагностики та інших послуг у зв’язку з ВІЛ:
- мовні та культурні бар’єри;
- боязнь запитувати / отримувати доступ до послуг і спілкування з владою;
- відсутність доступу до цільових послуг для мігруючих людей;
- недостатнє розуміння системи охорони здоров’я;
- погані умови життя;
- ризиковану поведінку і сексуальні практики;
- відсутність доступу до профілактичних послуг.
В огляді наведено кілька прикладів передової практики, які можуть заповнити прогалини і дати нам більше шансів на досягнення наших цілей на 20-30 роки.
Рекомендації
У цій доповіді рекомендуються такі дії для більш ефективного усунення вразливості до ВІЛ і коінфекції серед мобільного населення і досягнення цілей 2030 року. Цей документ закликає ЮНЕЙДС:
чітко включити переміщених людей, які належать до ключових груп населення, в заходи по боротьбі зі СНІДом. До них відносяться переміщені особи, які також є геями і чоловіками, що мають секс з чоловіками, працівники секс-бізнесу, транссексуали, люди, що вживають ін’єкційні наркотики, і мігруючі люди, які містяться в закритих установах, таких як центри утримання під вартою або табору; а також вразливі групи, такі як незареєстровані мігранти, люди, які, можливо, були змушені переїжджати проти своєї волі або стали жертвами торгівлі людьми, а також мобільні групи населення, які можуть бути визначені як ключові групи населення конкретними країнами на основі національного епідеміологічного та соціального контексту;
розробити короткий виклад політики значущої участі мігрантів і представників мобільного населення відповідно до принципу GIPA «Нічого про нас без нас» з рекомендаціями про те, як розширити, поліпшити і підтримати їх участь в розробці, реалізації та оцінці заходів у відповідь на СНІД;
доручити Управлінню Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини підготувати доповідь про ситуацію з прав людини і здоров’я мобільного населення, в тому числі людей, що живуть з ризиком зараження ВІЛ-інфекцією і піддаються ризику зараження ВІЛ, а також осіб, що належать до ключових груп населення , а також про ситуацію з законодавством, яке допускає обмеження на поїздки і роботу, депортацію або висновок на підставі сексуальної орієнтації та соціально невідповідної поведінки, а також статусу ВІЛ, туберкульозу або гепатиту;
розробити і просувати базовий пакет нео осудливому, конфіденційних і компетентних в культурному і лінгвістичному відношенні послуг первинної медико-санітарної допомоги, які будуть доступні для мігруючого населення;
запропонувати технічну підтримку для забезпечення того, щоб національні системи охорони здоров’я і плани по ВІЛ терміново розглянули потреби переміщеного населення, створили спільну структуру даних для поліпшення доказової бази по ВІЛ щодо мобільних груп населення, навчанні медичного персоналу з питань чутливого / охоплює права людини, компетентне з точки зору іншої культури або безпечне медичне обслуговування для мобільних груп населення, захист від трудової експлуатації та сексуального нас Ілля, а також зміцнення міжнародного співробітництва в галузі охорони здоров’я для мобільних груп населення;
Тому я стою перед вами, як дочка трудового мігранта, внутрішньо переміщеного особи, матері дітей, переміщених всередині країни, що рятуються втечею від війни. Ми – жертви війни, а не причина її. Ми дуже багато працювали, але жили в бідності. Ми хотіли виховувати дітей в світі, але ми отримали війну.
Від імені всіх я прошу вас включити нас і визнати, що ми існуємо. І я маю на увазі всіх нас, які знаходяться в дорозі, незалежно від причин міграції, незалежно від раси, віку, статі, сексуальної орієнтації, релігії або країни походження. Не залишайте нікого з нас без уваги! »
