dir->/media/actions/yurystka-merezhi-vzyala-uchast`-u-strategichnomu-planuvanni-regional`noyi-merezhi-pravovoyi-dopomogy/

Регіон Східної Європи і Центральної Азії залишається одним з двох регіонів у світі, де триває зростання випадків інфікування ВІЛ та підвищується рівень смертності людей, які живуть з ВІЛ. Відсутність програм замісної терапії та заміни шприців у багатьох країнах регіону, прогалини в законодавстві, нестійка правозастосовна практика щодо законів, що захищають права вразливих груп, є одними з основних причин того, що зростання епідемії в деяких країнах регіону триває. Крім усього іншого, у вразливих групах існують серйозні бар'єри при зверненні за правовою допомогою, що також негативно впливає на проблему розповсюдження ВІЛ.

Захист прав представників уразливих груп та зміна законодавчої бази є одним з механізмів, який може змінити сформовану ситуацію. Як правило, у представників уразливих груп немає ресурсів для самостійного захисту або для залучення платних адвокатів. Надання доступу до безоплатної правової допомоги є одним з кроків до забезпечення захисту їх прав. Разом з цим, специфіка проблеми порушень прав вразливих груп вимагає спеціальних знань в процесі їх захисту (знання про ВІЛ, наркотичної залежності, замісних програмах тощо).

Адвокатування змін в законодавстві, зміна політики держави в галузі захисту від дискримінації, розвиток окремих програм, також вимагає спеціальних знань і ресурсів. Крім того, представники ключових груп особливо вразливі у випадках поширення конфіденційної інформації, тиску з боку правоохоронних органів та медичних працівників. Процес комунікації з ними вимагає також спеціальних навичок і рівня інформованості, невживання термінів, що стигматизують, наявності хорошої репутації, а також довіри з боку клієнтів.

Організації регіону, що працюють над правовою допомогою і законодавством в області ВІЛ і тісно пов'язаних з ним напрямків, мають вже випробувані методи роботи із захисту прав уразливих груп та людські ресурси, зокрема юристів, що спеціалізуються в цих питаннях, а також високий рівень довіри і впізнаваності серед представників спільнот, яких торкнулася епідемія ВІЛ. Об'єднання ресурсів даних організацій на регіональному рівні дає серйозні переваги для посилення захисту прав людей, яких торкнулася епідемія ВІЛ. Саме тому організації, що надають правову допомогу групам підвищеного ризику інфікування ВІЛ з Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, Росії та України, створили Регіональну мережу правової допомоги ЛЖВ та ключовим групам населення. За три роки існування до неї приєдналося ще кілька організацій із зазначених країн, а також організації Казахстану і Киргизстану.

У своїй діяльності Мережа правової допомоги ЛЖВ поставила для себе завдання сприяти формуванню сприятливого правового середовища і позитивної правозахисної практики для людей, що живуть з ВІЛ, а також ключових груп населення, які знаходяться під найбільшим ризиком інфікування ВІЛ.

Світлана Белай, юристка Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ у своєму виступі зазначила, що займається захистом прав ЛЖВ також по регіонам України, де працюють також юристи, які надають юридичну допомогу переселенцям ЛЖВ. У рамках діяльності над змінами у законодавстві велика робота ведеться щодо прав ВІЛ-позитивних людей бути усиновлювачами.

В рамках цієї роботи були написані листи на Київський міський центр СНІДу, Державної установи "Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України", Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України, та Центр «Клініка для лікування дітей, хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД» НДСЛ «ОХМАТДИТ», з проханням надати експертну оцінку можливості для людей, що живуть з ВІЛ бути усиновлювачами. Подальші дії Мережа басить у внесенні пропозицій на МОЗ України з проханням внести зміни до Наказу 479 та вилучили захворювання на ВІЛ з переліку протипоказань до всиновлення. Також юристи Мережі працюють над внесенням змін до ККУ, щодо вилучення ст. 130 про свідоме/умисне інфікування ВІЛ. У своєму виступі Світлана розповіла про успіх щодо внесення змін до Наказу 280 про обов’язкове тестування на ВІЛ окремих категорій професій. Завдяки цій діяльності МОЗ вилучив ВІЛ з переліку обов’язкових тестів.

У своєму докладі Світлана розповіла про випадки розголошення ВІЛ статусу медичними працівниками, неналежне заповнення медичних документів, які призвели до розголошення статусу, історії із заповненням свідоцтва про смерть дитини, що призвело до розголошення статусу дитини та матері, в подальшому до дискримінації інших дітей, які проживали у сім’ї. Мережа ставить перед собою за мету притягнути не до кримінальної, а до дисциплінарної відповідальності та в подальшому уникнути таких ситуацій. По всім цим справам всі медичні працівники, які були винні, були притягнуті до дисциплінарної відповідальності та отримали догани.