dir->/media/actions/yurydychni-vypadky-donets`ka-oblast`-proekt-matra/


Історія почалась з того, що чоловік, який живе зі статусом ВІЛ, навіть після того, як утік від «новоруського світу», від замінованого моря, обстрілів та закамуфльованих бойовиків до Маріуполя, та отримав довідку переселенця, не відчув жодної підтримки від держави.

Чоловік не зміг добитися від держави будь-яких виплат по причині того, що немає села Безіменного у переліку населених пунктів (затвердженому Кабінетом Міністрів України), що тимчасово не контролюються українською владою.

Багато разів він звертався до різних державних та муніципальних установ міста Маріуполя, щоб отримати хоч якусь допомогу як внутрішньо переміщеній особі (ВПО) та людині, яка живе з ВІЛ, але чиновники йому завжди відмовляли і навіть не хотіли з ним розмовляти.

Чоловік знайшов підтримку та допомогу у Мережі людей, які живуть з ВІЛ. Григорій Курачицький, юрист проекту МАТРА, який реалізує Мережа, допоміг чоловіку скласти заяву, відповідно до Постанови* КабМіну про надання щомісячної адресної допомоги вимушеним переселенцям. Юрист допоміг зібрати всі необхідні документи та особисто супроводжував чоловіка, щоб сприяти у їхній подачі до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Маріуполя, оскільки раніше неодноразово відмовляли. Та 23 червня 2015 року, після того, як відвідувачі цілий день вистояли в черзі, в прийомі документів знову було відмовлено в усній формі. Юрист прийняв рішення написати звернення до начальника даного районного Управлінні праці та соціального захисту населення.

Чиновники знову у відмові посилались на те, що село Безіменне Новоазовського району Донецькій області, де він мешкав, не включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Варто підкреслити, що село не включено до перліку навіть після того, як до відповідного розпорядження КМУ були внесені зміни у травні цього року. Можливо, чиновники вирішили, що село з іменем «Безіменне» є якимось жартівливим словом та пропустили його повз свою увагу?
Отже, з вини держави виникла правова колізія: довідка ВПО у чоловіка є, але він не може отримати належну соціальну допомогу.
У липні запит надіслано щодо надання інформації з приводу села Безіменного – чи знаходиться воно під контролем Українському Уряду, чи ні.


Скоріше за все, чиновницьку недбалість правозахисникам доведеться виправляти у судовому порядку.

Допомога юриста в оформленні адресної допомоги від держави ВПО

Є ще одна історія про жінку з ВІЛ-статусом, яка переїхада з міста Авдіївка після того, як у її будинок потрапив снаряд. Допомоги від держави раніше вона не отримувала, інколи –гуманітарну допомогу. Село, у якому проживає жінка, знаходиться близько 60 км від Маріуполя, та 35 км від районного центру Володарське, де знаходяться всі служби, до яких можна звернутися по допомогу. Жінка, інвалід другої групи, звернулась за антиретровірусною терапією. Під час зустрічі з жінкою спілкувався також і юрист Григорій Курачицький, який з’ясував, вона раніше ніколи не чула про допомогу від Держави.

Юрист допоміг клієнтці оформити документи для отримання щомісячної допомоги від Держави. Подав документи до Управління праці та соціального захисту населення Володарського р-ну для того, щоб вони нарахували щомісячну адресну допомогу згідно Постанови* КабМіну
У результаті жінка отримала адресну допомогу від держави.

Проблема отримання адресної допомоги від держави для ВПО в тому числі і людей з ВІЛ, які проживають в селах і доступу до Інтернету, а інколи і мобільного телефону не мають, залишається відкрита.

За юридичною допомогою ви можете звертатись до юриста Григорія Курачицького, який надає правову допомогу ВПО по Донецькій області за телефоном 067-268-15-38 або елек. адресою g0504269144@yandex.ua

* Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 р. «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».