dir->/media/actions/samotnya-zhinka-lyshaet`sya-bez-dakhu-nad-golovoyu-cherez-sviy-vil-status-yurydychni-vypadky/

Чотири роки назад жінка, інвалід 2-ої групи, без родичів та близьких, потрапила до Київського Центру СНІДу (Київський міський центр профілактики та боротьби зі СНІДом) у вкрай тяжкому стані. Після лікування її лишили тимчасово під свою опіку у закладі, оскільки пацієнтці не було куди податись. З того часу соціальні працівники Київського відділення Мережі людей, які живуть з ВІЛ (Мережі ЛЖВ), доглядають жінку, надають підтримку та привозять антиретровірусну терапію (метод лікування ВІЛ-інфекції, що полягає у прийомі трьох або чотирьох препаратів).

По законодавству люди, які не мають ні помешкання, ні родичів, які б могли допомогти, можуть бути поселені до будинків-інтернатів. Звичайно, потрібно пройти крізь ряд бюрократичних процедур, але це можливо. Співробітники Київського відділення проробили велику роботу для влаштування жінки на постійне проживання до пансіонату ветеранів праці у столиці. На останньому етапі їм було відмовлено через наявність ВІЛ-статусу підопічної. У пансіонаті це пояснили тим, що вони не можуть надавати спеціалізовану медичну допомогу, та рекомендували поселяти у спеціалізований медичний заклад. До слова, в Україні на сьогодні є заклади для лікування ВІЛ-позитивних людей, але жодного закладу для проживання цих людей. Про яку «спеціалізовану» медичну допомогу йшла мова теж невідомо, адже жінка приймає АРВ-препарати – тим паче соцпрацівники обіцяли продовжувати відвідувати її у пансіонаті, привозячи потрібні препарати та всіляко підтримувати.

Справа жінки перейшла до юриста Всеукраїнської мережі ЛЖВ, Світлани Бєлай. Міністерство соціальної політики та департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації (КМДА), у свою чергу, на звернення юристки поселити жінку до державної установи направили запит до Міністерства охорони здоров’я надати перелік «спеціалізованих» установ для проживання ВІЛ-позитивних людей в Україні. І ось тут замкнене коло, адже вже декілька місяців відповіді МОЗ не може дати, тому що таких закладів в Україні просто немає. На даний момент готується позов до суду. На даний момент Мережа ЛЖВ налаштована рішуче діяти. Якщо справа не вирішиться найближчим часом мирним шляхом, то готуватиметься звернення до судової інстанції.