dir->/media/actions/ne-dumky-a-fakty-yak-pravyl`no-dokumentuvaty-pravoporushennya-u-zoni-ato/


23-25 березня 2015 року у Києві пройшов тренінг «Документування порушень прав людини в доступі до медичної допомоги у зоні проведення АТО»(фото за посиланням). На тренінгу піднімались критичні питання, чому важливо фіксувати правопорушення саме у зоні воєнного конфлікту і саме зараз.

Тренерами виступили Олександр Гатятуллін, фахівець відділу адвокації Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ, монітор Національного превентивного механізму (НПМ), та Олександра Романцова, правозахисниця з багаторічним досвідом, працювала у Центрі громадянських свобод та активний волонтер Євромайдан СОС.

Олександр має досвід у виявленні правопорушенні та подальшій адвокації, адже активно здійснює моніторингові візити у складі НПМ: «Фокус моєї уваги зосереджений на захисті прав ЛЖВ/вразливих груп у пенітенціарних установах. Саме у національному превентивному механізмі бачу один з механізмів, за допомогою якого можна досягти системних змін у забезпеченні прав ув'язнених на якісну медичну допомогу».

Тренери дали інструменти з чітким планом роботи над інтерв’ю, охоплюючи цілісний процес підготовки, безпосереднього проведення та написання звіту, ознайомлюючи учасників зі стороною окремих стандартів, особливих обмежень та механізмів захисту.

Учасниками тренінгу стали працівники ВІЛ-сервісних організацій, які безпосередньо працюють на території, яка не підконтрольна Уряду України/у виправних закладах Донецької та Луганської областях (або у закладах де перебувають евакуйовані засуджені)/з переселенцями у прилежних до зони АТО областях, які постраждали від бойових дій.

Основною ціллю, яку ставили організатори, було навчання учасників методам документування порушень прав людини в доступі до медичної допомоги в зоні військового конфлікту для подальшої правозахисної та адвокаційної діяльності.

Під час військового конфлікту якість допомоги громадських активістів та соціальних працівників іншим залежить від збереження власної безпеки. Тренери ознайомили із принципами безпечної поведінки, а саме фізичної та інформаційної безпеки, у діяльності на території воєнного конфлікту.

Враховуючи особливість і вразливість людей, з якими працюють соціальні працівники – чи то психологічна травматичність переселенців, чи настороженість людей з виправних закладів – необхідністю стали вправи з ефективної комунікації для досягнення цілі. Тренери з власного професійного досвіду підкреслювали, що важливо деталі при документуванні, факти, а не власні емоції чи історії.

Олександра Романцова наголосила: «Ваша задача провести анамнез (основний суб'єктивний метод дослідження хворого, що полягає в отриманні інформації про хворого та його недугу шляхом розпитування) перед тим, як поставити діагноз».

Останнього дня учасники підготували кейси порушення прав людини з власного досвіду, що було домашнім завданням від тренерів, для опрацювання під час практики інтерв’ю.

З матеріалів тренінгу:

Основні принципи етичного та безпечного інтерв’ю:

· Не нашкодь

У кожній ситуації звертайтеся з постраждалим так, як ніби можна нанести надзвичайну шкоду, поки не переконаєтеся в зворотному. Не проводьте інтерв'ю, яке погіршить становище потерпілого в коротко- і довгостроковій перспективі.

· Знайте свій предмет і правильно оцінюйте ризик

Перед проведенням інтерв'ю дізнайтеся, з якими ризиками пов'язано порушення прав людини в кожному конкретному випадку.

· Підготуйте інформацію про організації, які надають допомогу, не давайте обіцянок, яких не зможете дотриматись.

· Забезпечте анонімність і конфіденційність

Тримайте у таємниці особистість респондента і дотримуйтесь конфіденційності протягом всього інтерв'ю: з моменту встановлення контакту до оприлюднення подробиць її/його випадку.

· Отримайте згоду, базуючись на розумінні прав респондента

Переконайтеся у тому, що кожен респондент чітко розуміє зміст та мету інтерв'ю, те, як буде використовуватися інформація, право респондента не відповідати на питання, право респондента убудь-який момент припинити інтерв'ю та право респондента накласти обмеження на використання інформації.

· Поставтеся з повагою до того, як свідок/потерпілий оцінює своє становище і ризик щодо власної безпеки.

Знайте, що кожного потерпілого турбуватимуть різні питання і що його бачення може відрізнятися від того, як ці питання можуть оцінювати інші.

· Остерігайтеся повторно травмувати потерпілого

· Будьте готовы отреагировать на то, что пострадавший сообщит вам об опасности, которая ему угрожает.

Не ставте запитань, спрямованих на отримання емоційних відповідей. Будьте готові відреагувати на страждання потерпілого і підкреслити його сильні сторони.

· Будьте готові до надзвичайних ситуацій

Будьте готові відреагувати на те, що потерпілий повідомить вам про небезпеку, яка йому загрожує.

· Належним чином використовуйте зібрану інформацію

Використовуйте інформацію з користю для постраждалих та у сприянні розробок відповідної політики та заходів втручання відносно потерпілих, щодо яких порушилися права.