dir->/media/actions/koly-v-ukrayini-bude-zakonodavchyy-zakhyst-vid-dyskryminatsiyi-za-oznakamy-seksual`noyi-orientatsiyi/

В листі від 7 травня 2014 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) надав інформаційне роз’яснення щодо належного забезпечення рівності трудових прав громадян при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин. В листі зазначається, що недопустимим є порушення трудових прав громадян в тому числі за ознакою сексуальної орієнтації: «…при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин, судам необхідно враховувати, що перелік ознак, за якими не може бути привілеїв або обмежень у реалізації трудових прав громадян, не є вичерпним. Зокрема, недопустимим є порушення рівності трудових прав громадян не лише на підставі ознак, зазначених у ч. 2 ст. 24 Конституції України, ст. 2-1 КЗпПУ, п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону, а й за ознаками віку, кольору шкіри, іншими фізичними ознаками (вага, зріст, вади мовлення, вади обличчя), сімейного стану, сексуальної орієнтації тощо».

Приводом до такого роз’яснення стала вимога ЄС відповідно до плану візової лібералізації, а саме – прийняття всеохоплюючого антидискримінаційного законодавства, яке, поміж іншого, передбачало би захист від дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Варто відзначити, що діючий закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» не передбачає такого захисту, так само як і Проект Закону №4581 від 27.03.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання та протидії дискримінації)». Незважаючи на численні звернення правозахисних організацій до українського парламенту з приводу недосконалості цього законопроекту, зокрема, в тому, що він не враховує всі дискриміновані групи, його було ухвалено в другому читанні та прийнято в цілому 13 травня цього року без урахування пропозицій правозахисних організацій та рекомендацій Ради Європи та ЄС щодо розширення переліку захищених ознак. Коаліція з протидії дискримінації (КПД), учасницею якої є Мережа ЛЖВ, в своєму зверненні зазначила «КПД наполягає, що перелік захищених ознак повинен бути не тільки відкритим, але й базуватись на соціальних реаліях, а тому — бути максимально широким і включати в себе також експліцитну заборону дискримінації за такими ознаками як "сексуальна орієнтація" та "ґендерна ідентичність", адже ЛГБТ є в Україні однією з найбільш маргіналізованих спільнот, яка потребує захисту та визнання прав на рівні з усіма».

«Лист ВССУ свідчить про потенціал української влади до визнання лесбійок, геїв та бісексуальних людей дискримінованою групою та забезпечення відповідного захисту, але такого інформаційного роз’яснення недостатньо. Заборона дискримінації має бути закріпленою законодавчо. Держава має взяти на себе зобов'язання забезпечити законодавчий захист усіх дискримінованих груп, в тому числі за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, - зазначає Леся Пагуліч, старший фахівець відділу адвокації та юридичної підтримки Мережі ЛЖВ. – Та лишається під великим питанням, чи задовольнить Європейську Комісію факт інформаційного роз’яснення від ВССУ замість прийнятого всеохоплюючого антидискримінаційного законодавства», — додає правозахисниця.