dir->/en/network/success_stories_head_office/istoriya-pro-vyznachennya-mistsya-prozhyvannya-dytyny-/

13.09.2013 Історія про визначення місця проживання дитини.

Опис історії UA: 

До відділу адвокації та юридичної підтримки Всеукраїнської мережі ЛЖВ, звернулась працівник міського відділення ВБО «Мережа ЛЖВ», з проханням допомогти їй у вирішення дуже складної справи стосовно її дитини.

Ситуація яка склалась. Батько хлопчика, після народження дитини виїхав проживати та працювати за межі України, в Італію. З М. вони розлучились, після розлучення спору стосовно з ким буде проживати дитина не було.

М. народила здорового сина, весь час дитина проживала з нею, вона виховувала та утримувала його. З батьками свого бувшого чоловіка теж були не погані стосунки, вони спілкувались, інколи хлопчик гостював в них, але після повернення їхнього сина з Італії стосунки погіршились. Батько хлопчика повернувся з Італії через чотири роки. Одного разу коли хлопчик гостював у баби та діда, М. чекала, що сина привезе її бувший чоловік, але цього не сталось. Хлопчика не повернули. Марина звернулась в міліцію, але в міліції порадили звернутись до суду, що вона і зробила.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 161 СК, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Були підготовлені всі необхідні документи та подані до суду, почалося слухання справи. Спочатку суд був нібито на стороні позивачки, згадав Декларацію прав дитини, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р. (принцип 6), в якій вказується, що дитина та мати не повинні бути розлучені, тільки при виняткових обставинах. Але потім ситуація повернулась в інший бік, Орган опіки та піклування виніс висновок в якому надав перевагу батьку хлопчика, зазначив, що мати часто хворіє має третю групу інвалідності, захворювання на ВІЛ, тому хлопчик повинен проживати з батьком, та ще зазначили, що в батька кращі матеріальні умови.

Справа слухалась довго, представник позивачки Бєлай Світлана, яка приймала участь у справі, надала суду всі необхідні документи, позитивну характеристику, довідку про заробітну плату, акт огляду місця проживання, були допитані свідки, які характеризували позитивно клієнтку М. Відповідач по справі батько дитини, все слухання справи водив суд в обману, приносив довідки з роботи підроблені, зазначав різну заробітну плату, також він в минулому мав проблеми з міліцією. Після зібрання всіх документів та заслухавши всіх учасників справи, суд виніс рішення.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р. (принцип 6), проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Суд виніс рішення яким місця проживання дитини визначив з батьком, мотивуючи це тим, що в батька краще матеріальне становище, хоча він не зрозуміло чи працює, та чи зовсім є в нього дохід, в будинку він проживає своїх батьків, власником будинку є його батько, і працює він на підприємстві, де начальником є його батько.

На рішення суду було написано Апеляційну скаргу, чекаємо результати розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області. Далі буде…….


Back to the list