Arrow Arrow Page 1 Page 1 Burger cardio Close Facebook Logo Combined Shape refresh twitter Shape Copy Shape Youtube
РусскийEnglish

Презентовано результати пілоту з амбулаторного лікування туберкульозу в Україні

22 грудня пройшов круглий стіл за результатами «Впровадження оптимальної моделі фінансування амбулаторного лікування хворих та їх соціального супроводу як ефективний спосіб покращення результатів лікування туберкульозу в Україні». Програма реалізовувалась за підтримки БО «Мережа» та здійснювалася Громадською організацією «Інфекційний контроль в Україні»

Вперше в Україні були розроблені фінансові механізми контрактування фтизіатричною службою первинної ланки медичної допомоги (сімейних лікарів) по забезпеченню якісного DOTS супроводу пацієнтів з чутливим туберкульозом. Проект впроваджувався в Чернігівській області та місті Житомир.

Варченко Юрій, провідний фахівець в сфер лікування туберкульозу БО «Мережа» зазначив,  що завдяки цьому проекту вже є розроблений механізм інтегрування моделі фінансування протитуберкульозної допомоги у державну систему фінансування і він готовий до використання на національному рівні. Зокрема планується фінансування широкого спектру послуг пацієнтам з туберкульозом через регіональну протитуберкульозну службу шляхом залучення всіх можливих виконавців, в т.ч і неурядових організацій.

 

«Україна наразі має унікальний шанс: у рамках реформування загальної системи охорони здоров’я побудувати пацієнтоорієнтовану систему надання медичної допомоги хворим на туберкульоз. Реалізований нами спільно з партнерами проект доказав, що немає в нас ніякого національного контексту, який би не дозволив впровадити найкращі світові практики у стримуванні епідемії туберкульозу», – відзначає Віктор Ляшко, голова громадської організації «Інфекційний контроль в Україні».

Микола Дейкун, головний лікар Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах  учасників АТО Чернігівської обласної ради: «Чернігівська область по рівню захворюваності на туберкульоз займає 7 місце серед областей в Україні, в 2016 році зросла захворюваність серед категорії пацієнтів з ко-інфекцією ВІЛ/ТБ до 11,5 на 100 тис. населення. Недостатній рівень ефективності лікування та доступності протитуберкульозної допомоги особливо сільському населенню Чернігівської області змушує шукати нові ефективні механізми для покращення цієї ситуації. Започаткований проект із залученням первинної ланки медичної допомоги дозволив наблизити DOTS послуги для пацієнтів з туберкульозом. Загалом в Чернігівській області  було залучено 69 пацієнтів 1-3 категорії, з них 14 пацієнтів (20%) розпочали лікування відразу з амбулаторного етапу. Слід зазначити, що у фтизіатричної служби зросло розуміння переваг та зросла довіра до амбулаторної моделі лікування хворих на туберкульозу»

Пацієнти в Чернігівській області мають можливість отримувати контрольоване лікування через скайп-зв’язок (20 осіб),   у ДОТ-кабінетах (592 особи) та ФАПах, 75 осіб з чутливим туберкульозом в 2017 році перебували на супроводі в БО «Чернігівська Мережа», 70 осіб з резистентним туберкульозом проліковано за сприяння Товариства Червоного Хреста. Проектом ГО «Інфекційний контроль в Україні» було охоплено 8 районів Чернігівської області (Менський, Чернігівський, Борзнянський, Ічнянський,Бахмацький, Семенівський, Сосницький, Корюківський). До реалізації проекту були долучені мультидисциплінарні команди, які складалися з районних фтизіатрів, сімейних лікарів, медичних сестер. Серед пацієнтів проекту не було жодного, хто б перервав лікування, і лише у 2-х пацієнтів був результат невдалого лікування.

Завдяки впровадженню механізму фінансування, що передбачав оплату команді сімейного лікаря за контрольоване лікування пацієнтів з туберкульозом та заохочення по завершенню лікування, сімейні лікарі охоче долучалися до роботи та із задоволенням продовжили б роботу в цьому напрямку.

Основною метою амбулаторної моделі ведення хворих на туберкульоз є запобігання формування та розповсюдження лікарської стійкості мікобактерії туберкульозу за рахунок зниження ризику внутрішньолікарняного зараження. Істотною перевагою амбулаторної моделі є максимальне наближення медичної допомоги до місця проживання хворого. Впровадження амбулаторної моделі ведення пацієнтів хворих на туберкульоз  привело до покращення якості профілактичної роботи в осередках туберкульозної інфекції, а також покращення системної  роботи з групами ризику, зокрема з контактними особами.