Arrow Arrow Page 1 Page 1 Burger cardio Close Facebook Logo Combined Shape refresh twitter Shape Copy Shape Youtube
РусскийEnglish

Рідкісний випадок ремісії ВІЛ без ліків у дев’ятирічної дитини

Переклад Всеукраїнської мережі ЛЖВ  матеріалу Міри Сентілінгам, CNN.

Париж (CNN) – у дев’ятирічної дитини з Південної Африки, у якої було діагностовано ВІЛ у віці 1 місяця, досягнута ремісія ВІЛ протягом 8½ років без регулярного лікування.

Це перший відомий випадок контролю ВІЛ-інфекції у дитини без препаратів в Африці і третій відомий випадок у всьому світі.

Незабаром після діагнозу дитині призначили антиретровірусну терапію, або АРТ, протягом 40 тижнів, після чого лікування було припинено і дитина проходила моніторинг стану здоров’я.

Аналізи крові наприкінці 2015 року показали, що у дитини ремісія ВІЛ, тобто, рівень вірусного навантаження не виявляється стандартними тестами. Подальше тестування зразків, узятих у більш ранньому віці, підтверджує досягнення ремісії незабаром після припинення лікування.

Лікування було припинено в рамках більш масштабного дослідження, що вивчало потенціал раннього початку АРТ для зниження дитячої смертності і зменшення потреби в довічному лікуванні серед новонароджених, інфікованих ВІЛ.

“Це дійсно дуже рідкісний випадок”, – говорить д-р Еві Віоларі (Avie Violari), керівник клінічних досліджень в педіатричній практиці Відділення дослідження ВІЛ у новонароджених при Університеті Вітватерсранда в Південній Африці. Д-р Віоларі є лікуючим лікарем дитини; вона представила результати спостережень на 9-й Міжнародній конференції з вивчення ВІЛ в Парижі в цей понеділок.

“Досліджуючи ці випадки, ми сподіваємося дізнатися, що може дозволити призупинити (лікування)” – сказала д-р Віоларі CNN.

Вакцини або лікування проти ВІЛ не існує, а довічний прийом терапії для дітей пов’язаний з ризиком потенційної токсичності, побічних ефектів і необхідності щоденної прихильності до прийому препарату, що стає складніше в підлітковому віці.

Переваги раннього лікування

Дитина, особисті дані якої не розкривають, брала участь в дослідженні, відомому як Children with HIV Early Antiretroviral Therapy, або CHER, яке проводилося з 2005 по 2011 рік. Більш 370 дітей, інфікованих ВІЛ, були довільно відібрані для негайного прийому АРТ протягом 40 або 96 тижнів. Третій групі не призначали лікування заздалегідь, вона отримувала терапію відповідно до стандартних протоколів, чинних на той момент.

Коли дослідження почалося, стандартне лікування призначалося в залежності від рівня в організмі імунних клітин, пошкоджених вірусом, так званих клітин СD4. Діючі в даний час протоколи рекомендують негайний початок лікування незалежно від показника CD4.

У дітей, інфікованих ВІЛ незадовго до народження, захворювання стрімко прогресує в перші місяці життя і часто може приводити до смерті, згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я. Згідно з оцінками, в 2015 року 110 000 дітей померли від захворювань, асоційованих зі СНІДом, за даними UNAIDS.

Педіатри також стурбовані побічними ефектами довічного лікування антиретровірусними препаратами і його впливом на здоров’я тих, хто виживає.

У 2015 налічувалося понад 1,8 млн дітей, що живуть з ВІЛ, згідно з даними UNAIDS, і ще 150 000 дітей, більшість з яких живе в Африці, нещодавно інфікувалися ВІЛ.

CHER було розроблено для вивчення того, чи можна знизити показники смертності, а також того, чи може більш ранній початок лікування зберегти здоров’я дітей в достатній мірі, щоб це дозволило їм припиняти лікування на певні періоди.

“Ми сподівалися досягти більш повільного прогресування захворювання”, – сказала д-р Віоларі.

Дослідження виявило, що смертність знизилася на 76%, а прогресування ВІЛ сповільнилося на 75% серед дітей, які отримували лікування негайно після народження протягом 40-96 тижнів. У групі, що одержувала стандартне лікування, спостерігалося підвищення показників смертності на основі проміжних результатів, тому дослідження в цій групі було припинено достроково.

Д-р Віоларі розповідає, що діти, які одержували раннє лікування в рамках дослідження, повинні були продовжити його, в середньому, через два роки, причому в деяких випадках продовження потрібно негайно, в інших цей інтервал міг досягати чотирьох років. За її словами, близько 10 дітям не довелося продовжувати лікування, оскільки вірусне навантаження було відносно невеликим – від 1 000 до 3 000 на мл крові, що означає, що у клінічному відношенні вони є здоровими.

“Ми не можемо виявити вірус в крові за допомогою звичайних технологій … ми можемо побачити фрагменти вірусу в клітинах”, – сказала вона, додавши, що ці фрагменти, очевидно, не здатні відтворюватися на даний момент, а це дозволяє сподіватися, що стан дитини не буде погіршуватися. “Ця дитина унікальна”.

Всього три випадки

Випадок цієї південноафриканської дитини – всього лише третій відомий випадок довгострокової ремісії ВІЛ у дитини після раннього лікування антиретровірусними препаратами обмеженою тривалості.

Перший випадок виявлений у дівчинки зі штату Міссісіпі, 2010 року народження, яка почала отримувати АРТ всього через 30 годин після народження і до досягнення 18-місячного віку, поки не була досягнута ремісія ВІЛ. Дитина знаходилася в ремісії 27 місяців, до 2015 року, коли у неї поновилася виремія і вірус був виявлений в крові, що зруйнувало надії на те, що цей підхід може призвести до «функціонального лікування» від ВІЛ.

Наступний випадок був виявлений в 2015 році у французької дівчинки-підлітка, якій на даний момент 20 років, народженої від ВІЛ-позитивної матері. Цій дитині призначили антиретровірусну терапію відразу після народження, лікування було припинено в 6 років, і з цього моменту у неї зберігається рівень вірусу в крові, що не виявляється.

Асир САЕЗ Сіріон (Asier Saez Cirion) з Institut Pasteur у Франції, що представив результати обстеження дівчинки-підлітка в 2015 році, на цьому тижні підтвердив CNN, що підліток все ще перебуває в ремісії і здорова, отже, її організм здатний контролювати вірус протягом більш ніж 13 років.

Останній випадок – дев’ятирічна дитина з Південної Африки, у якої була досягнута ремісія протягом 8 років після всього лише 40 тижнів лікування. Однак доктор Віоларі підкреслила, що такі випадки надзвичайно рідкісні, і що люди інфіковані ВІЛ, ні в якому разі не повинні припиняти лікування.

“Не у кожного пацієнта можна досягти ремісії”, – сказала вона.

Також повідомлялося про трьох дорослих, у яких на даний момент вдалося досягти ремісії, відомих як «Бостонські пацієнти» і «Берлінський пацієнт”, але у всіх них цей результат був досягнутий завдяки трансплантації кісткового мозку, а не антиретровірусним препаратам. У двох бостонських пацієнтів відновилася виремія, внаслідок чого Тімоті Рей Браун, «берлінський пацієнт», є єдиною людиною, який клінічно вилікувався від ВІЛ.

“Цей випадок (в Південній Африці) вказує, що у деяких дітей можна досягти тривалої ремісії”, – сказав доктор Ентоні Фаучи (Anthony Fauci), директор Національного інституту алергії та інфекційних захворювань при Національних інститутах охорони здоров’я, які фінансували CHER і подальший контроль дітей, які брали участь в ньому.

“Насправді питання в тому, у якого відсотка дітей, які отримували раннє лікування, вдасться досягти такого результату? Нам це не відомо”, – сказав він.

Фаучи вважає, що такі результати важливі лише в тому випадку, якщо можливо захистити здоров’я значної частини дітей, таким чином розробивши потенційний новий підхід до лікування.

“У будь-якому дослідженні виникає винятковий випадок”, – сказав він. В даному випадку дев’ятирічна дитина є винятком. «Необхідні подальші дослідження, щоб дізнатися, як викликати довгострокову ремісію у інфікованих дітей», – сказав д-р Фаучи.

Як це можливо?

Д-р Віоларі згодна, що цей новий випадок ремісії непридатний до всіх дітей з ВІЛ, навпаки, деякі унікальні характеристики організму та імунної системи допомогли йому захиститися від вірусу, чому сприяв ранній початок лікування.

Вона зауважила, що у дитини розвинувся ефективна рання імунна відповідь на вірус, а в подальшому лікування захистило дитину. “Я думаю, що цьому сприяло раннє лікування”, – сказала вона.

В даний час її команда сподівається вивчити цю дитину і інших учасників початкового дослідження CHER, а також ВІЛ-негативних дітей, щоб дізнатися, які унікальні особливості організму дозволяють дитині, яка пройшла лікування, надалі незалежно і на невизначений час придушити вірус – такі випадки називають контролерами ВІЛ після лікування.

“Нам потрібно дізнатися, в чому відмінність”, – сказала вона, додавши, що така інформація може бути використана як джерело інформації для розробки вакцин або нових підходів до лікування, таких як застосування нейтралізуючих антитіл, які допоможуть людям придушити вірус.

«Ми могли б розробити препарат, який даватимуть людям в поєднанні з АРТ, що дозволить їм згодом припинити прийом АРТ», – говорить д-р Віоларі. «Не тому, що вони вилікувалися, а тому, що рівень вірусу в крові достатньо низький або не виявляється, що дозволяє людям залишатися здоровими без необхідності приймати препарати».

“До цього ще потрібно пройти довгий шлях,” – сказала д-р Віоларі, “але ми повинні дізнатися, в чому особливості цих пацієнтів.”

Д-р Фаучи погодився, що поглиблене дослідження областей геному, які відповідають за імунну відповідь, дозволить вченим виявити щось унікальне, що допоможе створити механізм його активації у інших людей. “Зараз цю сферу інтенсивно досліджують”, – сказав Фаучи. “У нас є результат, потрібно дізнатися, як до нього прийти”.

Надія отримати контроль над ВІЛ в майбутньому

“Нас дуже радує і обнадіює ситуація з цією дитиною … нам потрібно екстраполювати (на основі цього), яку користь це може принести іншим дітям, які приймають антиретровірусні препарати”, – сказав д-р Марк Коттон, професор педіатрії в Університеті Стелленбош в Південній Африці, який був одним з керівників дослідження. «Африка все ще є епіцентром епідемії, і тут ВІЛ інфікується більше дітей, ніж у будь-якому іншому регіоні світу».

Коттон сподівається, що результати, представлені його командою, зможуть надихнути як дослідників, які намагаються знайти спосіб лікування від ВІЛ, так і в фахівців, керуючих програмами лікування дітей в регіоні.

Д-р Дебора Персо (Deborah Persaud), професор педіатрії в Школі медицини Інституту Джона Хопкінса в США, погодилася, що цей результат буде корисний з точки зору лікування дітей, інфікованих ВІЛ.

“Це дає нам надію в даній сфері дослідження”, – говорить вона. “Кожен такий випадок додає нам оптимізму щодо протидії перинатальному інфікування.”

Д-р Персо входить до складу команди вчених, яка повідомила про випадок дитини в Міссісіпі в 2013 році і продовжує спостереження за дитиною і відстеження прогресу.

Вона погодилася з командою Віоларі, що організм цієї південноафриканської дитини має деякі унікальні властивості, оскільки його вірусне навантаження стало знижуватися навіть до того, як дитина почала отримувати лікування. “Це дозволить припустити, що в даному випадку задіяний імунний механізм”, – зауважила вона. “Якимось чином був досягнутий ранній контроль над вірусом.”

Всі три існуючі на даний момент випадки відносяться до часу, коли з’являються рідкісні приклади ремісії, дають цінний матеріал вченим, що досліджує ВІЛ. Всі вони підтверджують гіпотезу про те, що це можливо, хоча, як підкреслила дослідник, ці випадки далекі від норми.

“Багато дітей в світі отримували раннє лікування, але не можуть обійтися без нього”, – сказала вона.

Проведене в даний момент дослідження IMPAACT P1115, що фінансується Національними інститутами охорони здоров’я США (NIH), надає лікування ВІЛ-інфікованим дітям через 48 годин після народження, досліджуючи подальші можливості. Які дозволять дітям обходитися без лікування хоча б кілька місяців, а також потенціал для ремісії.

У ньому беруть участь майже 400 дітей в 9 країнах. У перших випадків АРТ може бути припинена вже в цьому році, за даними NIH.

Хоча, за словами д-ра Персо, випадки ремісії є скоріше винятком з правила, вона додала, що вчені сподіваються на можливість перейти від щоденного прийому АРТ, пов’язаного з потенційною токсичністю і необхідністю прихильності, до можливості призупиняти терапію у дітей на тривалі періоди.

«Деякі дорослі говорять, що для них можливість не приймати препарати хоча б три місяці – вже велике досягнення, – зазначає вона. – Це дозволить зробити режим людей, що живуть з ВІЛ, менш обтяжливим, і в цілому підвищити якість життя”.

 

Посилання на джерело